Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання?
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки?
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки?
В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною?
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою?
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я ? поет робітничої рані?
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання?
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки?
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки?