Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

ЭйфорияЛюбви, 61 - 23 августа 2008 17:23

Все
Отредактировано:23.08.08 17:24
Я йду до нього. Підіймаюся по стежці все вище й вище. Він кидається мені назустріч, хапає мене в обійми, прохолодними пальцями відкидає назад волосся, підіймаю лице і відчуваю його гарячий подих... Ох, цей вітер, він ніжно пестить тіло, сонце вкриває тисячею палких поцілунків обличчя, руки, його проміння зливою падає на мене, скочується вниз і розчиняється в водах Дніпра, додаючи срібла до синяви ріки.
Закриваю очі, відкидаю назад руки і віддаюся на ласку стихіям. Майже фізично відчуваю, як за спиною розпрямляються крила, тіло немов підіймається вгору. Завмираю, серце тріпочеться в грудях. Я зливаюсь в одне ціле з вітром, сонцем, небом, древнім Дніпром, гіркуватими пахощами квітуючих трав... Радість і гордість хлюпочуть в мені - я теж частинка цього буття...

Черкаси. Пагорб Слави. 2008.

Добавить комментарий Комментарии: 0
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.