Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

Elena, 51 - 17 апреля 2008 16:46

Отредактировано:25.05.09 18:30
***
Ти приходиш, мов привид вістря,
За тобою - кривавий слід.
Мертве місто - твоє обійстя -
Віддзеркалює мій політ.
Скалки мрії - криштальний пил,
Чорно-білий калейдоскоп.
Темні пагорби свіжих могил
Не зруйнує новий потоп.
Ти приходиш на вічність миттєву,
Залишаєш відбитки пальців,
Коронуєш чужу королеву,
Розпинаєш моїх коханців.
Я насаджую подив на палю,
Міражам обтинаю крила -
За скляними вратами моралі
Я у мертвому місті жила.
Сліпий спогад застиг слюдою
На прозорому тлі вікна.
Це була колись я тобою..
Це із тебе родилась я...


вкотре вмираю, для того, щоб народитись знову
Добавить комментарий Комментарии: 4
Elena
Elena , 51 год5 мая 2008 09:17
Спасибо, Настя !) :rose:
Anastasiya
Anastasiya , год26 апреля 2008 19:38
Лена!!! От всей души...

Твоя душа, как трепетная лань,
мне так близка твоя печаль,
восполнить...все возможно...
я так желаю тебе счастья!
и я полна твоей победой!!!!
Elena
Elena , 51 год18 апреля 2008 10:19
Навіщо все - ця ніч і ця тривога
За день новий, за цю дорогу,
Тривалістю у сотні літ,
Яка веде в незнаний світ...
У пошуку ліхтар - душа згасає.
У темряві кордони всі змітаю,
Ламаючи стереотипне “я”.
Таке до болю знане відчуття...
Спинитися б, та сил уже немає.
Для серця, що когось уже кохає,
Чужі долоні - зрадливе сільце.
В юрбі шукаю я твоє лице...
Блукаю, наче старець, навмання,
А мозок свердлить думка - маячня:
“Дорога ця до храму не веде...
Перевернути б світ - знайти тебе...”
Vikonti
Vikonti , 92 года18 апреля 2008 00:13

[COLOR=darkblue][B]Ця безпритульність буднів

Таких як ми

Однакових і різних

Щопонеділка

Поряд

Назавжди[/B]
[/COLOR]
[COLOR=darkblue]вересень 2007[/COLOR]
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.